Рожевий лишай відноситься до тих захворювань, які виникають на тлі зниження захисних сил організму (імунітету). Саме в той момент, коли ви беззахисні після застуди або перенесеної інфекції, і з'являються на шкірі ознаки рожевого лишаю, які можуть сильно вплинути на стан нервової системи, посиливши й без того наявний стрес.
Причини появи рожевого лишаю
Рожевий лишай або лишай Жибера - це ураження шкіри імовірно інфекційного походження, яке було вперше описано французьким дерматовенерологом Жибером в 1860 році. Рожевий лишай становить близько 1-2% всіх шкірних захворювань. Збудником інфекції імовірно є вірус, але точно природа захворювання не з'ясована. Контагіозність (заразність) рожевого лишаю незначна, він нерідко розвивається після переохолодження, гострих респіраторних захворювань, частіше навесні і восени. Передається інфекція через руки хворого, різні предмети, з якими він стикався. Описані поодинокі випадки сімейного захворювання.
При появі елементів рожевого лишаю в шкірі можна виявити невеликий міжклітинний і внутрішньоклітинний набряк, помірне розширення кровоносних судин.
Як виявляється рожевий лишай
Захворювання частіше спостерігається у віці 20-40 років, розвивається гостро. З'являються нездужання, невеликий підйом температури, злегка збільшуються найближчі лімфатичні вузли. Потім на шкірі з'являються симетричні круглі рожево-жовті або світло-червоні злегка підняті над рівнем шкіри пляма діаметром до 1-2 сантиметрів. У центрі плями є ніжна складчастість і невелике лущення, а по краю - ободок рожевого кольору, вільний від лусочок. Лущення в центральній частині поступово припиняється, залишаючи лише вузьку облямівку відшаровується поверхневого шару шкіри.
У половині випадків захворювання починається з утворення «материнської» бляшки або первинного «медальйона» - великого (3х4 см) плями яскраво-рожевого кольору з дрібними лусочками на поверхні, а через тиждень з'являється і інша висип. Плями зазвичай розташовуються на шкірі тулуба і згинальних поверхнях кінцівок, рідше - на обличчі і шиї. Іноді такі висипання викликають легкий свербіж, але частіше це зустрічається при неврозах. У більшості випадків захворювання протікає без будь-яких неприємних відчуттів.
Днів через 20 плями поступово починають бліднути і через 6-8 тижнів зникають, залишаючи на шкірі на деякий час невелику пігментацію, але вона швидко зникає. Повторні захворювання зустрічаються рідко, тому що залишається досить стійкий імунітет.
Діагностика та лікування рожевого лишаю
Діагноз захворювання зазвичай не викликає сумнівів, так як проявляється воно дуже характерно у вигляді появи «материнської» бляшки і типових плямистих висипань.
Зазвичай рожевий лишай проходить самостійно та лікування не вимагає. Якщо хворого турбує свербіж, то рекомендується дієта з виключенням жирних, смажених, копчених, гострих, солоних і солодких страв, алкоголю, напоїв, що містять кофеїн (міцного чаю, кави, коли і так далі). Крім того, рекомендується гіпоалергенна дієта, яка сприяє зменшенню запальних явищ в шкірі (з раціону виключаються такі продукти, як яйця, шоколад, горіхи, червоні і оранжеві овочі і фрукти і так далі).
Призначаються препарати, що пригнічують вироблення в шкірі гістаміну (основного речовини алергічних реакцій, який викликає набряк тканин), седативні (заспокійливі) ліки (наприклад, настій кореня валеріани) і препарати, що знижують проникність стінок кровоносних судин - набряк шкіри (пропотеваніе рідини крізь стінки кровоносних судин в навколишні тканини) має при цьому захворюванні не останнє значення.
Має значення одяг, яку носить хворий. Деякі види тканин (шерсть, синтетика) здатні дратувати шкіру. Крім того, під час захворювання бажано носити вільну, не стягує і не травмують шкіру одяг. Водні процедури також потрібно проводити обережно, не дратуючи шкіру: митися під душем, не розтираючи нічим шкіру (рушником шкіру можна тільки промокати). Не можна також користуватися декоративною косметикою і перебувати під прямими сонячними променями.
Місцево (на місця скупчення елементів висипу) наносяться підсушують засоби (наприклад, бовтанки). Коли на шкірі хворого багато висипу, і вона дуже його турбує, призначають мазі з кортікостероідниемі гормонами - вони знімають запалення і свербіж, але при цьому знижується і імунітет шкіри, тому може приєднатися бактеріальна інфекція. У зв'язку з цим мазі, що містять гормони, призначаються тільки лікарем і в крайніх випадках.
Профілактикою рожевого лишаю є зміцнення імунітету - загартовування організму, рухливий спосіб життя і максимальне перебування на свіжому повітрі.
Галина Романенко
Женский журнал Женский клуб - красота, мода, здоровье
Причини появи рожевого лишаю
Рожевий лишай або лишай Жибера - це ураження шкіри імовірно інфекційного походження, яке було вперше описано французьким дерматовенерологом Жибером в 1860 році. Рожевий лишай становить близько 1-2% всіх шкірних захворювань. Збудником інфекції імовірно є вірус, але точно природа захворювання не з'ясована. Контагіозність (заразність) рожевого лишаю незначна, він нерідко розвивається після переохолодження, гострих респіраторних захворювань, частіше навесні і восени. Передається інфекція через руки хворого, різні предмети, з якими він стикався. Описані поодинокі випадки сімейного захворювання.
При появі елементів рожевого лишаю в шкірі можна виявити невеликий міжклітинний і внутрішньоклітинний набряк, помірне розширення кровоносних судин.
Як виявляється рожевий лишай
Захворювання частіше спостерігається у віці 20-40 років, розвивається гостро. З'являються нездужання, невеликий підйом температури, злегка збільшуються найближчі лімфатичні вузли. Потім на шкірі з'являються симетричні круглі рожево-жовті або світло-червоні злегка підняті над рівнем шкіри пляма діаметром до 1-2 сантиметрів. У центрі плями є ніжна складчастість і невелике лущення, а по краю - ободок рожевого кольору, вільний від лусочок. Лущення в центральній частині поступово припиняється, залишаючи лише вузьку облямівку відшаровується поверхневого шару шкіри.
У половині випадків захворювання починається з утворення «материнської» бляшки або первинного «медальйона» - великого (3х4 см) плями яскраво-рожевого кольору з дрібними лусочками на поверхні, а через тиждень з'являється і інша висип. Плями зазвичай розташовуються на шкірі тулуба і згинальних поверхнях кінцівок, рідше - на обличчі і шиї. Іноді такі висипання викликають легкий свербіж, але частіше це зустрічається при неврозах. У більшості випадків захворювання протікає без будь-яких неприємних відчуттів.
Днів через 20 плями поступово починають бліднути і через 6-8 тижнів зникають, залишаючи на шкірі на деякий час невелику пігментацію, але вона швидко зникає. Повторні захворювання зустрічаються рідко, тому що залишається досить стійкий імунітет.
Діагностика та лікування рожевого лишаю
Діагноз захворювання зазвичай не викликає сумнівів, так як проявляється воно дуже характерно у вигляді появи «материнської» бляшки і типових плямистих висипань.
Зазвичай рожевий лишай проходить самостійно та лікування не вимагає. Якщо хворого турбує свербіж, то рекомендується дієта з виключенням жирних, смажених, копчених, гострих, солоних і солодких страв, алкоголю, напоїв, що містять кофеїн (міцного чаю, кави, коли і так далі). Крім того, рекомендується гіпоалергенна дієта, яка сприяє зменшенню запальних явищ в шкірі (з раціону виключаються такі продукти, як яйця, шоколад, горіхи, червоні і оранжеві овочі і фрукти і так далі).
Призначаються препарати, що пригнічують вироблення в шкірі гістаміну (основного речовини алергічних реакцій, який викликає набряк тканин), седативні (заспокійливі) ліки (наприклад, настій кореня валеріани) і препарати, що знижують проникність стінок кровоносних судин - набряк шкіри (пропотеваніе рідини крізь стінки кровоносних судин в навколишні тканини) має при цьому захворюванні не останнє значення.
Має значення одяг, яку носить хворий. Деякі види тканин (шерсть, синтетика) здатні дратувати шкіру. Крім того, під час захворювання бажано носити вільну, не стягує і не травмують шкіру одяг. Водні процедури також потрібно проводити обережно, не дратуючи шкіру: митися під душем, не розтираючи нічим шкіру (рушником шкіру можна тільки промокати). Не можна також користуватися декоративною косметикою і перебувати під прямими сонячними променями.
Місцево (на місця скупчення елементів висипу) наносяться підсушують засоби (наприклад, бовтанки). Коли на шкірі хворого багато висипу, і вона дуже його турбує, призначають мазі з кортікостероідниемі гормонами - вони знімають запалення і свербіж, але при цьому знижується і імунітет шкіри, тому може приєднатися бактеріальна інфекція. У зв'язку з цим мазі, що містять гормони, призначаються тільки лікарем і в крайніх випадках.
Профілактикою рожевого лишаю є зміцнення імунітету - загартовування організму, рухливий спосіб життя і максимальне перебування на свіжому повітрі.
Галина Романенко
Женский журнал Женский клуб - красота, мода, здоровье