Найчастіше хронічний панкреатит виникає при різних порушеннях харчування, вживанні гострої і жирної їжі, зловживання алкоголем. Небезпека цього захворювання в тому, воно дає численні ускладнення, в тому числі може перейти в рак підшлункової залози.
Причини і види хронічного панкреатиту
Хронічний панкреатит (запалення підшлункової залози) зазвичай виявляється впосле сорока років, частіше у жінок. У дітей хронічний панкреатит зустрічається рідко.
Розрізняють первинний хронічний панкреатит, при якому запальний процес з самого початку розташовується в підшлунковій залозі, і вторинний або супутній панкреатит, який є ускладненням інших захворювань шлунково-кишкового тракту, наприклад, виразкової хвороби, гастриту, холециститу і так далі.
Причини розвитку первинного хронічного панкреатиту різноманітні. Хронічний панкреатит може сформуватися з не повністю недолікована гострого панкреатиту. Але частіше захворювання розвивається поступово під впливом неправильного безладного харчування, частого вживання жирної, смаженої, гострої, копченої їжі, алкоголю, особливо при поєднанні з дефіцитом у харчовому раціоні білка і вітамінів.
Вторинний хронічний панкреатит може викликати проростання (пенетрація) виразки шлунка або дванадцятипалої кишки в підшлункову залозу, порушення кровообігу в підшлунковій залозі на фоні атеросклерозу або інших захворювань серцево-судинної системи, інфекційні захворювання, інтоксикації і так далі.
Факторами для розвитку хронічного панкреатиту є спазм або стійке звуження (стеноз) вивідної протоки підшлункової залози, які призводять до застою секрету. Така перешкода активізує діяльностей основних ферментів підшлункової залози (трипсину і ліпази), які починають розчиняти власні тканини підшлункової залози. Активація деяких інших ферментів веде до поразки кровоносних судин цієї області та розвитку набряку та некрозу (відмирання) тканини залози.
При хронічному панкреатиті, викликаному інфекцією, збудник інфекції може проникнути в підшлункову залозу з кишечника (наприклад, при дисбактеріозах або проносах) або з жовчних шляхів (при запаленні жовчного міхура і жовчовивідних шляхів).
За тих змін, які виникають в підшлунковій залозі, хронічний панкреатит ділиться на хронічний рецидивуючий панкреатит та хронічний склерозуючий панкреатит.
Кожне загострення хронічного рецидивуючого панкреатиту супроводжується утворенням свіжих вогнищ некрозу (відмирання) тканини підшлункової залози і навколишнього жирової клітковини. На місці некрозу відбувається звапніння тканин, утворення дрібних кіст і так далі. При хронічному панкреатиті склерозуючому в залозі відбувається розростання сполучної тканини, яка заміщає собою власну тканину підшлункової залози.
Ознаки хронічного панкреатиту
Хронічний панкреатит може протікати по-різному, але в більшості випадків він характеризується появою болю у верхній частині живота і в лівому підребер'ї, проносів, втратою у вазі, вітамінною недостатністю і цукровим діабетом.
Біль нерідко віддає в спину або має оперізуючий характер, посилюється в положенні хворого лежачи на спині і може слабшати в положенні сидячи, особливо, при невеликому нахилі вперед. Біль може віддавати також в область серця - таку біль можна прийняти за серцеву. Болі можуть бути постійними (ниючими) або короткочасними (нападоподібний), часто вони бувають пов'язані з прийомом їжі (можуть з'являтися через деякий час після їжі).
Проноси (панкреатична диспепсія) зустрічаються часто, особливо, при загостренні захворювання або тяжкому перебігу хвороби. Кал при цьому має кашкоподібний характер, смердючий з жирним блиском. Іноді проноси чергуються із запорами. У хворих зникає апетит, їм особливо неприємна жирна їжа. При розвитку ж цукрового діабету розвиваються сильні голод і спрага. Часто розвиваються слинотеча, нудота, блювота, здуття живота (метеоризм). Через розвиток секреторній недостатності порушується процес перетравлення їжі, розвивається вітамінна недостатність, хворі худнуть. З'являється пригнічений настрій (депресія) і інші психічні порушення.
Перебіг захворювання зазвичай тривалий, затяжний. Хронічний панкреатит може ускладнюватися формуванням кіст підшлункової залози, тромбозами прилеглих вен і розвитком раку підшлункової залози.
Лікування хронічного панкреатиту
У початкових стадіях захворювання і без наявності ускладнень проводять консервативне лікування (без операції). У період загострень краще лікуватися в лікарні. Консервативне лікування спрямоване на створення сприятливих умов для роботи підшлункової залози, на усунення факторів, що підтримують запальний процес, на боротьбу з болем і компенсацію секреторної недостатності.
Харчування хворого має бути частим, дробовим, невеликими порціями. Виключають алкоголь, гострі, жирні, смажені, мариновані страви, міцні бульйони, гарячі і холодні страви (все має бути теплим).
Медикаментозне лікування включає в себе знеболюючі, ферментні препарати, вітаміни, білкові препарати крові і так далі. Після стихання загострення рекомендується санаторно-курортне лікування.
Оперативне лікування проводять при наявності кіст, нориць (патологічних повідомлень з поверхнею тіла або з іншими порожнинами) і каменів у протоках підшлункової залози, які порушують відтік панкреатичного соку.
Профілактика хронічного панкреатиту полягає в лікуванні захворювань, що сприяють його виникненню.
Галина Романенко
Женский журнал Женский клуб - красота, мода, здоровье
Причини і види хронічного панкреатиту
Хронічний панкреатит (запалення підшлункової залози) зазвичай виявляється впосле сорока років, частіше у жінок. У дітей хронічний панкреатит зустрічається рідко.
Розрізняють первинний хронічний панкреатит, при якому запальний процес з самого початку розташовується в підшлунковій залозі, і вторинний або супутній панкреатит, який є ускладненням інших захворювань шлунково-кишкового тракту, наприклад, виразкової хвороби, гастриту, холециститу і так далі.
Причини розвитку первинного хронічного панкреатиту різноманітні. Хронічний панкреатит може сформуватися з не повністю недолікована гострого панкреатиту. Але частіше захворювання розвивається поступово під впливом неправильного безладного харчування, частого вживання жирної, смаженої, гострої, копченої їжі, алкоголю, особливо при поєднанні з дефіцитом у харчовому раціоні білка і вітамінів.
Вторинний хронічний панкреатит може викликати проростання (пенетрація) виразки шлунка або дванадцятипалої кишки в підшлункову залозу, порушення кровообігу в підшлунковій залозі на фоні атеросклерозу або інших захворювань серцево-судинної системи, інфекційні захворювання, інтоксикації і так далі.
Факторами для розвитку хронічного панкреатиту є спазм або стійке звуження (стеноз) вивідної протоки підшлункової залози, які призводять до застою секрету. Така перешкода активізує діяльностей основних ферментів підшлункової залози (трипсину і ліпази), які починають розчиняти власні тканини підшлункової залози. Активація деяких інших ферментів веде до поразки кровоносних судин цієї області та розвитку набряку та некрозу (відмирання) тканини залози.
При хронічному панкреатиті, викликаному інфекцією, збудник інфекції може проникнути в підшлункову залозу з кишечника (наприклад, при дисбактеріозах або проносах) або з жовчних шляхів (при запаленні жовчного міхура і жовчовивідних шляхів).
За тих змін, які виникають в підшлунковій залозі, хронічний панкреатит ділиться на хронічний рецидивуючий панкреатит та хронічний склерозуючий панкреатит.
Кожне загострення хронічного рецидивуючого панкреатиту супроводжується утворенням свіжих вогнищ некрозу (відмирання) тканини підшлункової залози і навколишнього жирової клітковини. На місці некрозу відбувається звапніння тканин, утворення дрібних кіст і так далі. При хронічному панкреатиті склерозуючому в залозі відбувається розростання сполучної тканини, яка заміщає собою власну тканину підшлункової залози.
Ознаки хронічного панкреатиту
Хронічний панкреатит може протікати по-різному, але в більшості випадків він характеризується появою болю у верхній частині живота і в лівому підребер'ї, проносів, втратою у вазі, вітамінною недостатністю і цукровим діабетом.
Біль нерідко віддає в спину або має оперізуючий характер, посилюється в положенні хворого лежачи на спині і може слабшати в положенні сидячи, особливо, при невеликому нахилі вперед. Біль може віддавати також в область серця - таку біль можна прийняти за серцеву. Болі можуть бути постійними (ниючими) або короткочасними (нападоподібний), часто вони бувають пов'язані з прийомом їжі (можуть з'являтися через деякий час після їжі).
Проноси (панкреатична диспепсія) зустрічаються часто, особливо, при загостренні захворювання або тяжкому перебігу хвороби. Кал при цьому має кашкоподібний характер, смердючий з жирним блиском. Іноді проноси чергуються із запорами. У хворих зникає апетит, їм особливо неприємна жирна їжа. При розвитку ж цукрового діабету розвиваються сильні голод і спрага. Часто розвиваються слинотеча, нудота, блювота, здуття живота (метеоризм). Через розвиток секреторній недостатності порушується процес перетравлення їжі, розвивається вітамінна недостатність, хворі худнуть. З'являється пригнічений настрій (депресія) і інші психічні порушення.
Перебіг захворювання зазвичай тривалий, затяжний. Хронічний панкреатит може ускладнюватися формуванням кіст підшлункової залози, тромбозами прилеглих вен і розвитком раку підшлункової залози.
Лікування хронічного панкреатиту
У початкових стадіях захворювання і без наявності ускладнень проводять консервативне лікування (без операції). У період загострень краще лікуватися в лікарні. Консервативне лікування спрямоване на створення сприятливих умов для роботи підшлункової залози, на усунення факторів, що підтримують запальний процес, на боротьбу з болем і компенсацію секреторної недостатності.
Харчування хворого має бути частим, дробовим, невеликими порціями. Виключають алкоголь, гострі, жирні, смажені, мариновані страви, міцні бульйони, гарячі і холодні страви (все має бути теплим).
Медикаментозне лікування включає в себе знеболюючі, ферментні препарати, вітаміни, білкові препарати крові і так далі. Після стихання загострення рекомендується санаторно-курортне лікування.
Оперативне лікування проводять при наявності кіст, нориць (патологічних повідомлень з поверхнею тіла або з іншими порожнинами) і каменів у протоках підшлункової залози, які порушують відтік панкреатичного соку.
Профілактика хронічного панкреатиту полягає в лікуванні захворювань, що сприяють його виникненню.
Галина Романенко
Женский журнал Женский клуб - красота, мода, здоровье